Похід вийшов кращим ніж ми собі уявляли:)
Відгук з маршруту "Висока Чорногора".
Давно з сином (йому 9 років) мріяли про похід, вогнище і палатку. В Карпатах ми не перший раз, але з рюкзаком ніколи ще не мандрували. Похід дуже сподобався. Чудовий маршрут, все продумано і розраховано. Періодично дощ з вітром втручалися, але в результаті це додавало більше пригод та адреналіну, такий собі міні-екстрим.
Деякі моменти з походу:
Старт в гірському селі Дземброня. Розподіл харчування по рюкзаках, та підготовка до першого підйому. І звісно привали, які ми в перший день робили досить часто щоб звикнути до навантаження.
Згодом у нас була запланована зупинка біля гуцульської сироварні. Все як 100 років тому:) В сироварні вогнище палять прямо в приміщенні, дим виходить в вікно та в отвори під дахом. Не зважаючи на умовну санітарію, сир і бринза з коров’ячого молока мають незвичний і добрий смак. Вартість абсолютно натурального продукту всього 50-55 грн за 1 кг. Домашні тварини тут самостійно випасаються і завжди відв’язані, що дуже докучало вночі. Коні та корови чомусь саме вночі люблять попоїсти свіжої трави і саме біля палаток в таборі. Крім того, ці копитні дуже полюбляють «мінувати» всю місцевість навкруги, тому вночі не рекомендується виходить в туалет без ліхтаря, можна «підірватись на міні» :)
Перша ночівля. Вогнище та дуже смачна вечеря, яку приготував наш гід Саша. Вперше в житті ми з сином побачили як утворюються хмари. Вони просто виходять із верхівок смерек. За цією картиною можна спостерігати годинами.
Загадкова лісова стежка. Цікавий пес. Він супроводжував спочатку нашу групу, а потім інші групи і в різних напрямках. Бровко проходив разом з туристами десятки кілометрів і піднімався навіть на Піп Іван (2022 м). На схилах дуже багато чорниці. І звісно - неймовірні краєвиди.
Добре запам'яталась ночівля біля озера Бребенескул. Після прибуття і встановлення палаток, за 20-30 хвилин температура знизилась до декількох градусів вище нуля і почався шквальний вітер. Я ще ніколи так круто не замерзав як тоді :). Тарілка гарячої страви з перцем, та ковток горілки швидко виправили ситуацію. Всю ніч майже ніхто не спав, боялися що палатки вітром рознесе. Але мій син нічого не бачив і не чув, спав як ведмідь узимку :). Рекомендую зранку купатись в озері — зігріває і додає настрою.
Вразили своєю красою: загадкове місце – скелі Шпиці та озеро Несамовите, окутане різними місцевими легендами. Ну а родзинкою став підйом на Говерлу. Краєвид при підйомі на Говерлу просто неймовірний. Важко повірити, але в серпні випав сніг. Ну зовсім не схоже що літо :)
Деякі мої поради із особистого досвіду (тепер вже і поради роздаю :)
- Беріть якісне взуття для гірських походів. У мене були міцні (як з'ясувалось) кросівки, але на тонкій підошві, кожен камінець відчував ступнями, потім ноги боліли. До того ж кросівки швидко промокли і ноги були постійно мокрі. Врятувало те що переходи досить великі і ноги весь час працювали і були розігріті. Треба добре вивчить всі вимоги до взуття (читайте рекомендації на сайті і форумах) для походу в який збираєтесь йти. Я б сказав так - взуття в поході це одне із пріоритетних питань;
- Куртка - штормівка обов'язково повинна бути з капюшоном, і бажано непромокаючою. У мене була звичайна військова хб. Вона добре підходить для сухої погоди, але коли дощ і вологість то дуже швидко мокне. Також хб продувається на сильному вітрі, якого на гірських хребтах було достатньо;
- Беріть шапочки, або бандани обов'язково! Наш гід Саша всім про це повідомив і попередив. Але я вирішив що літом це непотрібно (взяв легкий блайзер) і потім дуже пошкодував. Добре що хоч у сина був капюшон у штормовці;
- Комплект термо-білизни буде не зайвим (хоча б штани-кальсони), особливо коли треба додатково захистити себе від вітру;
- Особливо подбайте про теплий і непромокаючий одяг для дітей;
- Не будуть зайвими спортивні рукавички без пальців, дуже зручно опиратись об каміння при крутих підйомах, та коли рубаєш дрова;
- Корисна річ - трекінгові палки. В мене їх не було, але Саша давав покористуватись своїми. Дійсно допомагає, а в деяких випадках просто врятовує від падіння в багнюку;
- Не беріть багато додаткових продуктів (солодощів). Я з дуру набрав печива, цукерок, згущеного молока та інших солодощів десь на 4-5 кг. Потім не знав як згодувати все це товаришам. Організатор Саша дуже добре розраховує кількість продуктів, іх абсолютно достатньо для походу;
- Подбайте про додатковий акумулятор для свого фотоапарата або камери. При низьких температурах, акумулятор швидше розряджається, або гірше віддає заряд;
- Укомплектуйте індивідуальні аптечки;
- Візьміть невелику фляжку кріпкого (від 40 градусів) алкогольного напою. Ковток цієї цілющої рідини зовсім не буде зайвим якщо ви промочили ноги;
- Обов’язково беріть плащі пончо. Бажано щоб плащі були розраховані під рюкзак;
- Думаю що в Карпати краще брати спальні мішки зимового типу (від 15 градусів морозу), краще спати напіввідкритим якщо буде жарко, ніж замерзати в легкому літньому спальнику;
- Користуйтесь товстим карематом (1 см)
Загалом ми з сином вернулись щасливі і задоволені. Син в свої 9 років подолав свої перші вершини і витримав дальні гірські переходи. І ще дуже сподобались смачні каши і супи які готував наш гід Саша. Син по секрету сказав, що дядя Саша краще готує суп ніж мама :) Похід вийшов кращим ніж ми собі уявляли. Дякуємо гіду-інструктору Сашку за душевність, терпіння і професіоналізм! Все було дуже класно організовано. А від мого тата Саші окрема подяка — за рецепт приготування сала з приправами, дуже смачно вийшло :)
Всім рекомендую цей маршрут!