Лучше гор могут быть только горы...

Відгук з маршруту "Висока Чорногора". 

«Лучше гор могут быть только горы, на которых еще не бывал» - в свій час написав наш Володимир Семенович Висоцький. 
Дійсно, гори, наші рідні Українські Карпати віддячують добрим самопочуттям, гарним фізичним станом, природною красою,
незабутніми спогадами тим хто знайшов час поспілкуватися та пройти гірський маршрут.

Третій рік поспіль я із членами своєї сім’ї в
літній період відвідую цей чудовий карпатський край у різних маршрутах – «Похід до озера Синевир», «На полонинах Свидовця» та «Висока Чорногора». Та кожного разу йдемо з незмінним ватажком-знавцем гір – Олександром. Кожного разу різні враження, краєвиди, тривалість переходів, підйомів та спусків. Але залишається незмінним, здається з кожним разом поліпшується організація та професійне відношення Олександра та його дружини Ірини до умов походу, його безпеки, якості та різноманітності харчування, доброзичливого, чуйного відношення до всіх членів нашої тимчасової 6-денної команди.

Дуже вдячний всім учасникам нашої групи, яка в стислі терміни незважаючи на різність віку та інтересів дійсно стала дружною командою. Дуже хотів би побачити в тій команді Олексія з Росії та подружжя з сином із Донецька (наші попутчики, ще з минулого року). Я думаю, що незважаючи на всі політичні примхи, між нами надовго залишаться дружні стосунки та попереду ще не один похід по Карпатах. 

Хочу відзначити дійсну мужність двох дівчат, які йшли перемагаючи біль та незручність тривалих переходів. Одна із них – Наталія, написала відгук з віршами, вже прочитав:)

Надовго запам’ятається зустріч з мандрівником, гірським волоцюгою (гумористично), 76-річним Олександром Михайловичем із Києва. З середини травня до теперішнього часу цей мандрівник знаходиться ще у поході в Карпатах. 12 серпня він дзвонив мені від озера Синевир, цікавився як ми закінчили похід, передавав всій команді щастя та здоров’я. Деякі особисті речі він передав мені, так що буде обов’язково зустріч у Києві.

Я думаю, що всім надовго запам’ятається з яким ентузіазмом та бажанням всі члени нашої команди проходили посвячення в туристи під режисурою Олександра. Таке напевне запам’ятається на все життя. 

Стане доброю традицією кінцева фаза нашого походу, це як момент істини – підведення підсумків, обмін контактами та розтавання у Івано-Франківську, де ми ще 6 днів назад тільки познайомилися. Олександр показав одну крамничку, де ми дуже швидко вибрали та купили сувеніри на згадку та подарунки рідним. Незабутнім стала прощальна вечеря у привітному пабі «Десятка» у центрі міста. Все було дуже смачно та святково. Ми поздоровили кожного з позитивним враженням від походу та роз’їхалися по домівках. Хай щастить Вам Друзі!!! До наступних зустрічей та походів!!!!