ДНІСТРОВСЬКИЙ КАНЬЙОН - природне диво України
Від північних схилів Українських Карпат до сонячних берегів Чорного моря звивистою 1362-кілометровою стрічкою несе свої води на південний-схід друга за величиною ріка України – Дністер. Починається він з маленького струмка під горою Розлуч, що на Львівщині. Ввібравши приблизно 400 більших і маленьких річок, стає великою судноплавною рікою.
В Одеській області вливає свої води в Дністровський лиман.
Назву річки пов’язують з легендою: колись давно, коли не було календаря, щоб не збитись з рахунку, люди на піску біля річки записували паличкою календарні дні. Та одного разу вночі була сильна злива, річка розлилась і затопила береги. До ранку вода спала і записаного на піску не стало. Вранці люди прийшли до річки і вигукнули: «Хто це дні стер?», а оскільки це зробила річка, то й стали її називати «Дністер».
Ділянка Дністра та прилеглі території адміністративно належать до кількох областей Західної України: Івано-Франківщини, Тернопільщини, Чернівеччини та Хмельниччини.
Дністровський каньйон – один із найдовших (250 км) і наймальовничіших у Європі – недаремно потрапив до переліку природних чудес України.
Клімат каньйону досить специфічний. Ще з ранньої весни схили каньйону добре прогріваються та надовго затримують сонячне тепло. Сніг тут довго не лежить. Влітку досить спекотно, часто бувають посухи, дощі переважно грозові і тривають недовго. Особливим та різнобарвним є осінній каньйон з теплими днями і прохолодними ночами.
На стрімких схилах каньйону Дністра через важкодоступність цих місць збереглось багато реліктової, ендемічної та рідкісної рослинності: горицвіт, первоцвіт, герань криваво-червона, мигдаль степовий, шафран Гейфеля та інші. Флористою особливістю є наявність ряду гірських видів, які переселились сюди з Карпат.
Тваринний світ каньйону Дністра різноманітний і багатий. У лісах водяться козулі, борсуки, зайці, білки, вепри, ласки. Часом зустрічаються олені, а з недалеких Карпатських лісів заходить рись. Із птахів найбільш численним видом є берегова ластівка, на островах водиться чимало мартинів і крячків. Часто зустрічаються сірі, рідше – білі чаплі, які полюбляють заліснені ділянки. На скелястих ділянках можна побачити круків, канюків, яструбів, шулік. Любителі порибалити можуть піймати верховодку, коропа, краснопірку, сома, жереха. Рідкісними видами риби є морена, вирезуб і стерлядь.
Геологічні відслонення Подністров’я дають можливість поглянути на земну історію віком у сотні мільйонів років, дивують своєю величчю та красою і є чи не найбільшою окрасою цього регіону. Так, яскравими слідами крейдового періоду є вапняки і пісковики зі скам’янілими рештками та відбитками черепашок молюсків, голками морських їжаків, скелетами моховаток, коралами та зубами прадавніх риб. Скріплені між собою ще в давнину, вони утворюють окремі території нагромадження велетенських кам’яних брил, що нависають над каньйоном Дністра. Унікальними утвореннями Подністров’я є травертини. Більшість з них мають природні порожнини і тріщини, знаходяться у важкодоступних місцях поряд з джерелами і у вигляді скель нависають над стрімкими схилами каньйону.
Придністровське Поділля разом з Кримом є найцікавішим і найбагатшим регіоном України за кількістю печер. На відміну від здебільшого вертикальних кримських печер, понад 130 придністровських печер – горизонтальні. Деякі з них всесвітньо відомі, наприклад «Оптимістична»: понад 207 км, найдовша в Європі і друга за довжиною у світі. Більшість печер знаходиться у тріщинах гіпсів, товща яких 15-30 метрів, частина – у вапняках і травертинах. Останні найбільш поширені на схилах Дністра і добре помітні з рівня річкового плеса розширеними входами у вигляді гротів. Через склад породи вони невеликі, але цікаві натічними утвореннями у вигляді кам’яних хвиль і сталактитів. Деякі травертинові печери були пристосовані для культових потреб, в інших – виявлено палеонтологічні та археологічні знахідки. Найбільш відомими є печерні храми у селах Монастирок та Стінка, де чітко виділяються вівтарні частини, а на стінах збереглися написи типу графіті.
Для Подністров’я водний, пішохідний чи автомобільний види туризму є найбільш зручними і відпочинково-пізнавальними. Високі береги Дністра і його приток, часті повороти – меандри, завдяки яким довколишній пейзаж постійно змінюється, мальовничі масштабні пейзажі на сході і заході сонця, неторкана природа, тиша, спокій і теплий клімат створюють оптимальні умови для відпочинку в Подністров’ї. Чотири пори року, ніби окремі епізоди з життя каньйону роблять перебування тут особливим. І чудовим доповненням до цього відпочинку є багатство природних та історико-культурних пам’яток і гостинність місцевих жителів.
Сплав Дністром
Традиція організовувати туристичні сплави на Дністрі була відома вже століття тому. Під час такої мандрівки можна успішно поєднати відпочинок на ріці Дністер купанням в численних водоспадах, риболовлею, відвіданням місцевих печер, оглядом річкових пейзажів з висоти каньйону та короткі екскурсії до цікавих історико-культурних та сакральних пам’яток регіону.
Важливе питання для новачків і цікаве для тих, хто бував тут уже кілька разів – це специфіка ріки Дністер. ЇЇ змішане живлення, велика площа водозабору, значна залежність від карпатських вод і теплий клімат зумовлюють своєрідність ріки: часом різні ділянки каньйону в одну і ту ж пору року зовсім не схожі одна на одну. Взимку Дністер має мінімальний рівень води, закутий льодом або з льодовими заторами. Навесні він повноводний зі швидкою течією, високим рівнем води, відкритими скелями, які проглядаються за поки що безлистими деревами. Специфікою ріки є можлива різка зміна рівня води. Весняним Дністром сплавлятися найлегше: швидка течія, часом понад 10 км/год, відсутність помітних перешкод. Влітку, коли тепло і посушливо, рівень води значно знижується. Тоді Дністер міліє, стають помітними перекати і мілини. В таких випадках краще притримуватись руху по руслу, де найбільше води.
Місць для ночівлі над Дністром є чимало. Багато з них характеризуються зручністю, мальовничістю та наявністю дров, проте не всі – наявністю джерел питної води, тому слід завжди мати резерв води із собою. Деякі стоянки знаходяться поблизу сіл, що дозволить поповнити запаси продуктів у магазинах чи у місцевих жителів.
Найоптимальніші засоби для сплаву в Дністровському каньйоні є туристичні катамарани та байдарки. Вони вирізняються швидкістю та маневреністю. Подорожують і на надувних човнах, рятувальних корабельних та авіаційних плотах. Часом можна зустріти справжніх «дикунів» на саморобних дерев’яних плотах різних конструкцій з шафами, умивальниками або й дзеркалами, а часом – екзотичні конструкції, як наприклад плоти з поплавками із порожніх пластикових пляшок, запакованих у великі поліетиленові мішки. Окремі «оригінали» сплавлялись навіть у дитячих надувних басейнах. Все це засвідчує, що головне для подорожі – бажання.
Вирушаючи у сплав по Дністру, для забезпечення комфортності та безпеки туру, обов’язково скористайтесь рекомендаціями бувалих туристів:
• Під час розміщення на стоянці не ставте намети близько до води, врахуйте можливість підняття її рівня, особливо у негоду;
• Під час грози з блискавками особливо небезпечно перебувати на воді, тому завчасно готуйтесь до сходу на берег;
• Пам’ятайте про існування тут отруйних рослин – борщівника та вовчого лика, а також єдиного в Україні виду отруйних змій – гадюки;
• При частих поворотах Дністра може змінюватись напрям вітру з попутного на зворотний і навпаки. Це слід враховувати, плануючи графік руху;
• При відвідуванні травертинових скель і печер на маршруті, слід враховувати, що розташовані вони на стрімких схилах, які часто треба долати по сипучій породі під ногами. Тому приготуйте для цього взуття на твердій підошві;
• Будьте уважні під час купання, врахуйте «тягучість» течії і швидкість Дністра, які на перший погляд непомітні.
Джерело інформації - Ріки України: Дністер. Туристичний путівник. / автори: Сергій та Світлана Підмогильні, 2007р.