Тільки в горах люди можуть зріднитись до однієї сім’ї

Відгук з маршруту "Карпати, як на долоні".

Коли Чарльз Діккенс писав «Це були найкращі часи. Це були найгірші часи», він певно пішов вперше в похід по Карпатах і потрапив в дощову пору..
Мені страшенно хотілось в похід, все відкладувалось, не ставали зірки в ряд, а тут зібралась з духом і почала обирати тур.
Випадково знайшла Carpathians Outdoors на просторах інтернету, тур для початківців. 
На 6 днів не хотіла іти, тому наївно подзвонила, розпитати, чи мають вони ще якісь тури подібні по рівню складності, але коротші. Тут-то і почався гіпноз:) 
Не знаю як, але тоді незнайомий ще голос Саші переконав мене, що 6 днів – це те і тільки те, що мені потрібно! М’яко і чітко проговорили про деталі, Саша надавав обіцянок, що мені сподобається. Не обманув.
Напакувала наплічник, купила квиток і поїхала в найбільшу авантюру в своєму житті.

Чотири із шести днів лив дощ, ми мокли, але ішли за гіпнотичним голосом провідника. За нами гнались бики, нам корови рвали розтяжки на палатках, нас кусали оси, дим виїдав очі, вогонь пропалював взуття, нічна гроза змушувала згадувати всі молитви. Проте це все НІЩО в порівнянні з неймовірними емоціями від купання в хмарах, від пісень біля вогнища, від відчуття того, що ти можеш тягнути на собі тяжкужчий наплічник і при цьому іти вверх і вниз (що не менш складно).

Саша – геніальний провідник! Окрема вдячність йому за досконале знання Карпат. За зміну маршруту через розмиті дощем стежки, за терпіння і відповіді на всі «а ще довго?», «а ми вже прийшли?». За гострий розум і самоіронію, за українські пісні, за дорослі жарти, за тактовність і натхнення іти вперед і не здаватись, за те, що вміє дослухатись і прислухатись, за грибну юшку і таку смачну їжу з вогнища.

Окрема подяка групі! Я сильно ризикнула, пішовши з абсолютно незнайомими людьми, але впевнилась, що по життю я фартова. Це була найкраща група! Тільки в горах люди, абсолютно різного віку, статусу, віросповідання і життєвих поглядів за 6 днів можуть зріднитись до однієї сім’ї.

Купила трекінгові черевики. Чекайте на мене наступного року! Саш, лишилось же ще «чуть-чуть»? :)))