Нелегка Чорногора

Відгук з маршруту "Висока Чорногора".

Я мандрую переважно на канапі з каналом Discovery, тому у перший день мандрівки «в реалі» виникали думки повертати додому. Трохи важкувато долати перші висоти і зовсім не до милування краєвидами. На другий день Карпати відкрились перед нами у всій своїй красі, дух туриста зміцнів і вимагав нових подвигів
після взяття г. Петрос, шлях на яку зайняв півдня та проходив схилами гір.

В кінці другого для ми зупинилися на ночівлю в лісі у підніжжя Говерли, де нам довелося пити воду з «калюжі»: так виглядає джерело зроблене на узбіччі дороги.
Третій день зустрів нас дощем та щільним туманом. Наш гід Олександр прийняв вольове рішення залишитись у таборі на цілий день. Ніхто не заперечував.

Солодкий сон, приємні розмови біля багаття за чашкою компоту з чорниці, яка у достатку росла навкруги наших наметів, додали нам сил. Велика подяка Сергію та Олені зі славного міста Люберці, які з натхненням збирали ягоди для всієї групи.

На четвертий день зранку хмари розступилися і ми вирушили підкорювати Говерлу… На вершині нас накрив туман. Краєвиди зі слів Олександра тут чудові….. Повіривши нашому гіду на слово - рушили далі. Десь на півдорозі до нашої наступної зупинки почався дощ-не дощ (5 хвилин йде, 5 - ні), туман накривав хвилями і вітер:«вууууу». У моєї дружини стався нервовий зрив. «Де тут зупинка таксі? Я хочу додому!» - кричала вона.

Під вечір ми дійшли до місця ночівлі біля озера Несамовите і, після смачної і ситної вечері (це був суп), всім стало тепло і радісно, крім того визирнуло Сонечко.
Рецепт супу від Сarpathiansoutdoors: 
1. Вода – 4 л. 
2. Картопля – 5 шт. 
3. Вермішель – 0,5 кг. 
4. Сало – 250 гр. 
5. Гірський перехід – біля 15 км. 
6. Сіль – за смаком.
7. Все перемішати, варити до готовності. :)
Я ще не їв смачнішого супу в цьому році! Добавки хотіли всі.
Після вечері частина групи з метою сфотографувати захід сонця підкорила вершину Туркул, що височіла над нами. На вершині їх накрив туман….

На п’ятий день ми рушили в напрямку г. Шпиці, скелі тут чудові навіть в похмуру погоду. Спускалися з гір ми по евакуаційному (скороченому) маршруту, тому що почали збиратися дощові хмари та й час мандрівки підходив до кінця: адже день ми проспали. Тропа вела нас місциною неймовірної краси, особливо біля джерела з якого пив сам Олекса Довбуш.

На шляху зустрілися люб’язні гуцули, які відрізали нам шмат сиру.

Прочимчикувавши за день кілометрів з 10, зупинилися на ночівлю посеред двох гірських річок. Деякі члени нашої групи з неймовірним задоволенням купалися в холодних, вируючих як в джакузі, водах. Я наважився помити тільки ноги. Вечерю довелося готувати під дощем, їсти також. Взагалі їсти під дощем дуже цікаво, миска постійно повна. На вечерю була фірмова рисова каша з рибними консервами та грибами, які ми знайшли тут же.
Шостий день - на сніданок вівсянка з “майонезом” (згущонкою) вже не лізла…

Вся група, і плюс 3 собаки, під дощем спустилися у с.Бистрець, де через годину нас забрав автобус.

Висновки та враження: 
1. Все чітко. Зміст сайту та реальність співпадають на 100%. Високий рівень професійної підготовки гіда та організації тура відверто порадував. 
2. Прогноз Укргідрометцентра вкрай ненадійна річ, принаймні довгостроковий на 7-10 днів. Розраховували на один дощовий день, а отримали один сонячний. 
3. Дуже ретельно треба вибирати намет, взуття, спальник. 

Відносно взуття хочу сказати, що трекінгові чоботи з мембраною повинні бути обов’язково (і не треба ганятись за крутими брендами: є багато інших пропозицій. Gore-Tex то для профі). Намет обов’язково повинен бути двошаровий.
Спальник повинен бути теплим, з температурою комфорту +5 для літа.

Тут дуже красиво. Я перший раз мандрував Карпатами і, хоча половину часу все було в тумані, йшов дощ та треба було долати гори, для мене це був справжній відпочинок, після якого відчуваєш задоволення. Окрема подяка всім членам нашої групи за гарний настрій. В Карпатах ще багато цікавого і я обов’язково повернуся, а контакти Сarpathiansoutdoors у мене є.